Корисні поради

Небезпечні знахідки! Будь уважний та обережний!

 

"Що робити, якщо знайшов щось дивне?"

Сирена - моя помічниця!

Відеопоради для дітей від захисників

 

«Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій» — методичка з поясненнями для батьків, як говорити з дітьми про правила безпеки, зокрема під час війни. Натисни тут!

Як правильно пояснити, що відбувається?

Якщо дитина молодшого шкільного віку:

Інформацію можна і треба подавати детальніше, але не виходити за рамки того, що дитина питає. Пояснити, що важкі ситуації пов’язані з військовим становищем, однак це не буде відбуватися вічно. Важливо наголошувати, що у вас все під контролем і ці труднощі просто треба перетерпіти, бо вони скоро закінчаться. Молодшим школярам також важливо нагадувати, хто знаходиться поруч із ними та гарантує безпеку.

Як мінімізувати наслідки стресу для дитини?

Людям властиво відчувати паніку, коли вони знаходяться у стресових ситуаціях.

Але при цьому паніка – це акумуляція та мобілізація сил організму на подолання труднощів. Якщо в цей момент ми нічим не займаємося, у нас можуть з’явитися наступні симптоми:

• тремтіння;
• підвищена температура;
• запаморочення;
• нудота;
• посилене серцебиття. 

Тобто при паніці корисно чимось займатися, наприклад, допомагати іншим людям чи домашнім тваринам.

Дитина може реалізовувати свій потенціал через турботу до іграшки, домашнього улюбленця чи просто допомагати батькам у їхніх рутинних справах.

Дуже важливо вміти опановувати себе, бо для дитини батьки — це єдиний емоційний захист.

Що вам можна/треба робити:

1. Ділітися з дитиною своїми відчуттями.
2. Можна казати: “Я боюся/мені страшно/мені важко але ми знайдемо вихід з цієї ситуації“.
3. Зміщувати фокус на повсякденні задачі: прибирання, приготування їжі тощо.
4. Дотримуватися щоденних ритуалів: сну, прийомів їжі, прогулянок тощо. 
5. Проговорювати, хто є поруч, до кого можна звернутися, вашу домашню адресу. Усю інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку. 
6. Пояснити дитині, що ви відчуваєте те ж саме, що вона. Плакати — нормально! Це хороший спосіб вивільнити емоції.
7. Вибачатися перед дитиною, якщо ви впали в паніку чи агресію. 
8. Давати дитині тілесний контакт. Наприклад, частіше обіймати.
9. Розказати про згуртованість військових. Якщо дитина молодшого віку запитує щодо військових, вона опосередковано питає: “чи я в безпеці?”. Розкажіть їй, що для військових війна – це їхня робота. Що вони підтримують один одного. Що вони захищають один одного. Образ згуртованої спільноти є терапевтичним та підтримувальним для дитини будь-якого віку. 
10. Дозволити дитині вивільнити почуття через творчість. Малювати або ліпити з нею. При цьому важливо прислухатися до того, що вона говорить у процесі. 
11. Уважно слухати дитину. Дивитися при цьому їй в очі, а не в телефон. 
12. Грати з дитиною. Діти самотерапевтуються через гру. Але при цьому важливо приймати правила дитини, асистувати, супроводжувати, а не вести. 
13. Запропонувати щось зробити. Наприклад, написати листа військовому, намалювати малюнок, якщо це прийнято у родині, можна помолитися. 
14. Називати речі своїми іменами. Говорити про людину, що вона “померла”, якщо дитина про це питає, а не “заснула” чи “пішла”. Адже такі висловлювання можуть викликати страх, що спати – означає померти. 
15. Придумувати власні ритуали. Наприклад, якщо дитина тривожиться, можна “змити тривогу водою”. Якщо сумує через чиюсь смерть – поставити свічку чи випустити кульку в небо.